ЗВЕРНЕННЯ ВОЛОДИМИРА ЗЕЛЕНСЬКОГО НАПРИКІНЦІ 172-ГО ДНЯ ПОВНОМАСШТАБНОЇ ВІЙНИ
Бажаю здоров’я, шановні українці!
Готуємося до дуже активних тижнів другої половини серпня – переговори, зустрічі, Кримська платформа, нові звернення до закордонних спільнот, міжнародно-правова активність – з нашої ініціативи.
Цього тижня продовжу розширювати наші зв?язки з африканськими державами, з регіоном Латинської Америки. Завтра відбудуться важливі контакти на європейському рівні. Днями запланована церемонія вручення вірчих грамот послами іноземних держав, які прибули працювати в Києві. Хоч у глобальній політиці зараз певна пауза – все ж таки серпень, але для України, для інтересів нашої держави жодних пауз не було, немає й не буде.
Працюємо над новими санкціями проти Росії й над тим, щоб простимулювати громадян держави-терориста відчути свою частину відповідальності за те, що відбувається.
Дискусія про візові обмеження у Європі для власників російських паспортів щодня розширюється, до неї приєднуються нові держави, нові політики. Зрештою це має привести до відповідних рішень.
Я вдячний нашим розвідникам, правоохоронцям, журналістам і всім, хто працює для встановлення повних даних про російських убивць. Україна та наші партнери отримують дедалі більше інформації про безпосередніх відповідальних за терор і катування, за так звану фільтрацію та депортацію наших людей, за мародерство…
Усі ці нелюди обов’язково відповідатимуть.
Але ми маємо пам’ятати, що коли зло набуває таких масштабів, мовчання людей наближається до рівня співучасті. А відмова від реальної боротьби зі злом стає допомогою саме йому. Тому якщо у вас громадянство Росії і ви мовчите, значить, ви не боретесь, а значить, цим ви підтримуєте. І хоч би де ви перебували – як на території Росії, так і за кордоном, – ваш голос повинен звучати на підтримку України, а значить, проти цієї війни.
Найближчим часом Верховній Раді України належить ухвалити рішення про продовження воєнного стану та загальної мобілізації. Очевидне рішення, очевидні причини.
Україна завжди прагнула й прагне миру та багато разів у різних переговорних форматах пропонувала російському керівництву закінчити війну та звільнити українську землю від окупації. Але поки що Росія вірить у терор, перебуває в полоні своїх пропагандистських ілюзій і досі сподівається, що нібито зможе чогось досягти різними формами шантажу. Не зможе.
А отже, ми повинні захищатися, повинні відповідати на кожен прояв терору, на всі обстріли – на жорстокі обстріли, які не припиняються жодного дня. На жаль, у нас є втрати. Але ми повинні боротися на всіх рівнях і на всіх фронтах, максимально посилювати нашу державу, зберігати нашу єдність і залучати ще більше країн до нашої антивоєнної коаліції.
Що сильнішою буде Україна, то слабшою буде Росія, а отже, менше часу триватиме ця війна. І кожен в Україні, кожен у вільному світі має робити все від них залежне і все можливе, щоб Росія й ті, хто підтримує війну, платили дедалі більшу ціну за російський державний терор.
Я дякую всім нашим захисникам і захисницям!
Дякую усім українцям – усім, хто тримається, хто допомагає іншим, хто вірить у перемогу й наближає її своїми діями – так, як може.
Кожен новий день має приносити новий результат для України.
Слава Україні!
